Виставка Надії Пономаренко «РЕТРО – сюжети»

31 травня - 23 червня
Галерея Гері Боумена
Мистецька галерея Гері Боумена (вул. Наливайка, 18)
Надія Пономаренко належить до покоління художників, становлення яких як митців припало на брежнєвські часи так званого «застою». Протягом життя вона займалася графікою – ручною й естампною, книжковим дизайном, живописом. Викладає в Закарпатській академії мистецтв.

Фахову освіту й потужній творчий поштовх здобула у Львові, в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова (сьогодні – Українська академія друкарства). Одногрупниками і друзями були такі знані сьогодні українські художники-графіки, як Богдан Пікулицький, Валерій Дем’янишин, Катерина Суєвалова, «львівський Дюрер» Олександр Аксінін. Роки навчання відкрили людині з провінції велетенський ІНШИЙ світ – світ мистецтва, який став для неї нескінченною інспірацією на усе подальше творче життя. Багаторічні дружні й творчі зв’язки з митцями андеграундного львівського середовища сформували її як художню індивідуальність й допомагали вистояти в часи неприйняття радянською офіційною ідеологією, яка вимагала мистецтва «національного за формою і соціалістичного за змістом».

Представлені на виставці «РЕТРО-сюжети» графічні твори створювалися дуже давно, у 70-ті минулого століття, коли молода художниця тільки починала шукати свої теми, намацувати власний стиль, виробляти власну мову. Глядач побачить те, що збереглося з того часу в авторських папках, серед яких – залишки серій «Кафе отруєних», «Парки», «Спогади про Вірменію», «Варіації на тему фольклору», низка графічних мініатюр, виконаних у техніці офорту.

Головний кістяк виставки складають праці, виконані ручною авторською технікою – туш, перо, склограф, друкарська фарба, прошкрібання. Відсутність в Ужгороді матеріальної бази для класичної графіки змушувала експериментувати і вдало винаходити власні технічні прийоми для досягнення необхідної естетики та виразності форми. На ранніх етапах чорно-білі або монохромні композиції збагачуються окремими кольоровими акцентами; згодом колір, хай і графічно-умовний, стане домінуючим і формуватиме візуальну пластику робіт. Такі нові художні засоби більше відповідатимуть передачі важливих для художниці екзистійних проблем.

Художня мова кожного митця значною мірою формується середовищем. Так і у випадку презентованих творів: простежуються відголоски захоплення класичним західним та східним мистецтвом, творчістю кумирів її молодості – львівських та балтійських митців, знайомство з літературою «самвидаву». Попри умовне трактування форми й влучне використання символіки загальнолюдських універсальних сюжетів і знаків, спостерігаємо феномен залучення у графічні композиції конкретних «маркерів» географії, в яких доводилось творити: це скляні кулі в провінційних двориках в якості прикрас чи марки кавоварок у культових ужгородських кав’ярнях. Незвична для графіки форма кола чи овалу, в яку авторка часто вписувала тоді свої композиції, гармонізує образи візуально та емоційно, відсилає глядача до прикладного мистецтва Сходу, до графіки улюблених митців, зрештою до форми відшліфованого часом бурштину, в якому загус давній таємничий артефакт.

Фотогалерея
Відеогалерея
Яку подію, що відбудеться у Львові Ви плануєте відвідати?
Міське Свято Шоколаду
Фестиваль Писанок
День Батяра
Свято Сиру та Вина
Гастрономічний Фестиваль “Львів на тарілці”
Свято Кави
День Міста
Alfa jazz fest
Етновир
Свято Пампуха
x